Побачити

Окрім природної краси заповідників, річок, глибоких каньйонів, величезних лісів, печер, пахучих квітів і дикої природи, Карабюк також відомий як одне з найзахопливіших місць Чорноморського регіону завдяки своїм збереженим історичним будинкам у Сафранболу, що датуються XVII століттям, а також своїм ринкам і кухні.

Район Єнідже, з найдивовижнішими лісами нашої країни, та Ескіпазар, з його стародавніми руїнами Адріанаполіса, Оваджика й Ефлані та природним різноманіттям допомогли Карабюку здобути популярність у країні та світі. Печера Булак у селищі Булак, що знаходиться в центральній частині провінції, і печера Хизар у Сафранболу входять до списку найвідоміших печер світу. Плато Соргун, Авдан, Бодуроглу, Келтепе, Улуяйла, Саричичек надають можливість займатися екстремальними видами спорту, прогулянками верхи, кемпінгом, скелелазінням та іншими видами туристичних занять.

Сафранболу

Сафранболу, що лежить за 8 км на північ від центру провінції Карабюк, перебуває під охороною з 1975 року, а з 1994 року його внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Назва міста походить від рідкісної рослини шафран, яку вирощують у регіоні. Через його найяскравіші зразки османської архітектури Сафраболу вважають одним із загальнодоступних скарбів людства. Замок, хамами, базари, корчми, мечеті, старий будинок уряду та унікальні цивільні архітектурні будівлі є основними визначними місцями для відвідування туристами в Сафранболу.

Пагорб Хидирлик у Сафранболу

Пагорб Хидирлик (турецькою мовою — Hıdırlık Tepesi) — важливе місце: тут оселилися перші турки й тут вони молилися про дощ і святкували Хидиреллез. Тим, хто вперше відвідує Сафранболу, рекомендують повністю оглянути місто з пагорба Хидирлик.

Будинки Сафранболу

Сафранболу зазнав великого архітектурного розвитку продовж XVII століття, який продовжився й у XVIII столітті. Оточуючи історичні будівлі Сафранболу, його будинки (турецькою мовою — Safranbolu evleri) у центральній частині району нараховують приблизно 2000 традиційних турецьких будинків, які було збудовано у XVIII, XIX й на початку XX століть. Близько 800 з цих будинків перебувають під захистом. Будинки згруповано у два окремі сектори Сафранболу. Перший сектор, так званий сектор «Шехір», який використовують узимку, і другий сектор, відомий як «Баглар», який використовують улітку. Будинки Сафранболу — найкрасивіший приклад османської цивільної архітектури, що збереглася до нашої ери. Особняки, які також перебувають під захистом, надають послуги харчування та проживання.

Музей історії міста Сафранболу

Побудована в період з 1904 по 1906 роки, будівля зазнала пошкоджень під час пожежі 1976 року. Після реставрації вона служить Музеєм історії міста з 2006 року. Музей історії міста (турецькою мовою — Kent Tarihi Müzesi) — це культурний підрозділ, створений з метою збору й збереження всіх видів інформації, документів, предметів, візуальних матеріалів, аудіо- та відеозаписів для популяризації й демонстрації культурного, історичного та соціально-побутового багатства міста, а також з метою сприяння тимчасовим і постійним виставкам на основі цих даних.

Базар на вулиці Араста в Сафранболу

Розташований на вулиці Араста в Сафранболу, базар Єменіджілер (ринок майстрів з пошиття взуття) у Сафранболу є одним з найстаріших і найцікавіших місць для відвідування. Базар складається з 48 прилеглих дерев'яних магазинів, що пропонують самобутні предмети ручної роботи, сувеніри й де можна розслабитися в чисельних кав'ярнях.

Годинникова вежа

Годинникову вежу Сафранболу (турецькою мовою — Saat Kulesi) було збудовано у XVIII столітті, водночас годинник, що встановлено всередині вежі, у ті дні імпортував з Англії Великий Візир.

Корчма Джінджі в Сафранболу й хамам Джінджі

Датовані 1645 роком корчма Джінджі й хамам Джінджі (комплекс Джінджі) (турецькою мовою — Cinci Hanı ve Cinci Hamamı) — одні з найважливіших історичних споруд міста. Лазня пропонує туристам турецьку культуру хамам у найкращому вигляді. Хамам Джінджі складається з окремих секцій для чоловіків і жінок (обидві секції ідентичні з погляду архітектури).

Музей турецької кави

Це музей, який покаже вам історію турецького посуду для кави. Він входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО з 2013 року й уже останні 40 років несе спогади крізь століття до наших часів. У Музеї турецької кави в Сафранболу (турецькою мовою — Türk Kahvesi Müzesi) ви побачите чашку, з якої Мустафа Кемаль Ататюрк попивав свою каву, багатовікові кавомолки, ступки й кавоварки, а також запечатану та консервовану каву, і ще багато спеціальних предметів, які можуть пролити світло на турецьку кавову культуру.

Базар Деміржілер

Базар Деміржілер (турецькою мовою — Demirciler Çarşısı), що знаходиться на старому базарі Сафранболу, зберіг свій старий османський вигляд. Базар є ідеальним місцем для фотографування, а особливу увагу привертає кухонний посуд з міді, виготовлений вручну.

Мечеть Кьопрюлю Мехмед-паші

Мечеть звів один з найважливіших державних діячів Османської імперії Великий Візир Кьопрюлю Мехмед-паша в 1661–1662 рр.

Сонячний годинник

Сонячний годинник (турецькою мовою — Güneş Saati) стоїть у дворі мечеті Кьопрюлю Мехмед-паші (турецькою мовою — Köprülü Mehmet Paşa Cami). Його оточили залізними ґратами й поставили на кам'яному постаменті. Він показує час протягом усього дня арабськими цифрами й калібрується з інтервалом у 10 хвилин. Сонце кидає тінь від латунної стрілки трикутної форми, яку закріплено на мармурі, і це дає змогу визначати точний час.

Мечеть Іззет Мехмед-паші

Побудована 1796 року, мечеть вважається зменшеною версією мечеті Нуруосманіє в Стамбулі й до неї входять бібліотека, зона омивання, два фонтани, магазини вакфів і невеличкий соціальний комплекс.

Селище кочівників у Сафранболу

Це селище-музей знаходиться за 11 км від Сафранболу й до нього можна дістатися автомагістраллю. 1997 року Міністерство культури й туризму поставило селище під охорону пам'яток старовини, оскільки воно є справжнім туркоманським селищем, а також завдяки його приголомшливим історичним будівлям. Це невеличка модель Сафранболу, яка має 93 зареєстрованих історичних пам'яток. Його історія починається з XVI століття.

Печера Менджіліс у Булаку

Вона лежить у межах селища Булак, приблизно за 8 км від центру Сафранболу. Ця печера завдовжки 6050 метрів є четвертою за довжиною печерою в Туреччині. Тільки перші 400 метрів відкриті для відвідувачів. Сталагміти, сталактити, травертини, маленькі озера й колодязі підземних вод роблять це місце справжнім природним дивом. Печера Булак (турецькою мовою — Bulak Mağarası), яка, як вважають, формувалася протягом двох мільйонів років і яка створює широку екосистему з її живими й неживими істотами, складається з трьох рівнів. Зона входу, де залишилися стіни, свідчить про те, що в ній мешкали люди в історичні періоди, і придатна для огляду кожним відвідувачем. Глибші ділянки потребують спеціального обладнання.

Адріанаполіс в Ескіпазарі

Першими людьми, що мешкали в Ескіпазарі, вважають протохетів. Протохети — одна з націй Малої Азії — потрапили до Анатолії з 2000 року до н. е. й розпочали своє перше політичне життя в Анатолії, утворивши міські царства біля підніжжя Хісарлара. Ескіпазар у давні часи називали Адріанаполісом. Руїни стародавнього міста Адріанаполіс залишилися поблизу нинішнього Ескіпазара, де досі існують залишки підвалів, палацових сходів, лазень, критих споруд і водних каналів. 63 року до н. е. тут панували Римляни. Адріанаполіс був одним з найважливіших центрів Пафлагонії в римський і візантійський періоди.

Велика мечеть (церква Агіоса Стефаноса)

Велика мечеть (турецькою мовою — Ulu Cami) (Церква Агіоса Стефаноса) розташована в районі Сафранболу провінції Карабюк, біля Кіранкьою, на вулиці Ulu Mosque. До неї можна дістатися міським транспортом. До наших часів збереглися три написи, які містять інформацію про оригінальне ім'я Агіоса Стефаноса й історію будівництва. Сьогодні існує три написи над дверима західного входу в будівлю. Два написи однакові й вказують дату 515 н. е.

Ескіпазарські скельні гробниці

Вони знаходяться в Адріанаполісі й навколо його руїн (Віраншехір) на заході від центра міста Ескіпазар. Написи вказують на те, що існують вони з візантійської епохи.

Скельні гробниці в Оваджиці

Скельні гробниці (турецькою мовою — Kaya mezarları) Гердека Богази знаходяться в околиці Каракоюнлу села Пюрджюкьорен у долині затоки Соганли. Вважають, що гробниці датуються VII століттям або раніше. Загальний вигляд гробниць імітує дерев'яну конфігурацію, з використанням каскадних прямокутників у трикутних фронтонах. Вершини колон прикрашено пальмовим листям, що нагадує східну архітектуру.

Скельну гробницю Караін, що знаходиться в південно-західній околиці Каракоюнлу селища Пюрджюкьорен, збудовано з чотирьох камер, врізаних у скелі. Печеру Каядібі, розташовану в східній частині околиць Каракоюнлу, було вирубано в скелі. Голови левів було знайдено в камері гробниці зі входом у формі підкови.

Скельні гробниці на археологічних об'єктах Хаджиларобаси

Багато скельних гробниць з візантійської ери розміщено поблизу сел Гюндоган, Учбьолюк, Хаджиларобаси й Чавушлар уздовж траси Сафранболу-Кастамону. Чотири з найважливіших гробниць знаходяться в селі Хаджиларобаси, а п'ять з них — у селищі Учбьолюк. Ця територія зі скельними гробницями Хаджиларобаси є охоронним археологічним об’єктом 1-го ступеня. Кургани, скельні гробниці й рельєфи є залишками свідчень давньої історії Сафранболу. Скельна гробниця Інкая знаходиться в селищі Хаджиларобаси; а скельна гробниця й надгробки Хорозоні — між селами Акверен і Йорюк.